Трохи ширше
Уявлення про город як про важку працю здебільшого походить від однієї конкретної традиції: щовесни перекопати все на багнет, посадити рядами по всій площі, потім усе літо полоти й поливати. Такий город справді з'їдає вихідні й до серпня викликає тиху ненависть.
Альтернатива не потребує ні техніки, ні грошей. Вузькі грядки, на які не наступають, постійна мульча зверху, відмова від щорічної глибокої перекопки й нормальна сівозміна. Площа при цьому зменшується вдвічі, урожай лишається тим самим, а часу на догляд іде втричі менше.
Найважче в цьому переході — психологічний момент. Здається неправильним, що половина ділянки не засаджена, що земля вкрита соломою, що ви не перекопуєте восени, як робили батьки. Перший сезон іде на боротьбу з цим відчуттям, з другого його вже немає.